Функціональні розлади травлення

Сьогодні на ваші запитання щодо функціональних розладів травлення відповідає доцент кафедри факультетської педітарії, к.мед.н., лікар-педіатр вищої категорії Самохін Ігор Володимирович

 

1. Що таке функціональні розлади органів травлення?

До функціональних розладів органів травлення відносяться -функціональна диспепсія, функціональні розлади жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, синдром подразненого кишечника.

Ця група захворювань пов‘язана з будь-якою комбінацією порушень наступних функцій шлунково-кишкового тракту: моторики, вісцеральної гіперчутливості, порушення стану слизової оболонки та її імунних функцій (мукозального гомеостазу), зміна складу кишкової мікробіоти, в поєднанні зі зміною роботи центральної нервової системи.

2. Наскільки небезпечні прояви при функціональних гастроїнтестінальних розладах у малюків та дітей? Коли потрібно негайно звернутися до лікаря?

Симптоми при функціональних гастроїнтестінальних розладах не порушують нормальний розвиток дитини, не пов‘язані з гострою інфекцією, не ускладнюються, не мають ознак хронічного захворювання травного каналу та повинні тривати не менше 1-3 місяців до виставлення діагнозу функціонального гастроінтестинального розладу.

Симптоми тривоги (червоні прапорці): біль під час акту дефекації, дисфагія, блювання кавовою гущею, кровотеча, прояви анемії, втрата ваги, різке зниження або повна відсутність апетиту, підвищення температури тіла

За наявності цих симптомів функціональність захворювання малоймовірна та проведення додаткових інструментальних та лабораторних обстежень є обов‘язковим при первинному зверненні батьків до лікаря .

 

3. Які основні чинники функціональних гастроїнтестінальних розладів у малюків та дітей?

Функціональні гастроінтестинальні порушення є розладами взаємодії між кишечником і центральною нервовою системою (ЦНС), (Схема 1. Drossman,2016).

На сьогодні сформована нова інтегрована біопсихосоціальна модель розвитку функціональних гастроінтестинальних розладів, яка пояснює розвиток цих розладів як результат взаємодії біологічних, психологічних і соціальних підсистем, на різних рівнях і обумовлюють ступінь прояву різних симптомів при ФР ШКТ (функціональних розладах шлунково-кишкового тракту) та якість життя дитини і її оточуючих.

Біопсихосоціальна модель розглядає деякі інфекційні та неінфекційні фактори, що входять у склад перелічених підсистем, як коморбідні.

(Схема 1. Drossman,2016)

 

      4. Що таке малюкові кольки, чому вони виникають, та які рекомендації та поради батькам?

Малюкові кольки - це раптові і виражені напади плачу і занепокоєння немовлят у віці до 5 місяців, що виникають без наявної причини, невідомої природи і це є головною причиною тривоги батьків.

Епізоди виникають частіше після вживання їжі та в вечірні години. Частіше спостерігається під час або після прийому їжі, коли виникає підвищене газоутворення і розтягування стінки кишечника.

Діагностичні критерії малюкових кольок, (Римські критерії IV) та діагноз встановлюють за наявності усіх перерахованих нижче ознак у дитини до 5-місячного віку: 1. Пароксизми дратівливості, занепокоєння або крику, які починаються і припиняються без певної причини та не можуть бути попередженими; 2. Тривалість епізодів 3 або більше годин в день і вони з'являються не менше 3 днів на тиждень;. 3. Відсутні ознаки захворювання, лихоманки, та не має відставання у наборі ваги. Скарги враховуються переважно зі слів людей, що доглядають за дитиною, та якщо ведуть щоденник плачу враховується також сумарний плач 3 години та більше протягом дня Поведінка немовлят, що асоціюється з кольками: тривалий плач, гримаса на обличчі, що може розцінюватися, як біль, напруження живота, підвищення газоутворення, флутація та піджимання ніжок до животика.

 

 

Поради батькам:

1.Створення спокійної обстановки в сім‘ї: треба заспокоїтись батькам та знати, що малюкові кольки зустрічаються у більшості немовлят, не представляють загрози для життя, найближчим часом повинні пройти при правильному догляді за дитиною.

2. Проводити ритмічне похитування, поглажування 1-3 рази на секунду в тиші – це буде заспокоювати малюка, але як тільки покласти його – крик може відновитися.

3. Можна використовувати притискання животика дитини до тіла матері, або теплої пелюшки на живіт, та перечекати період плачу з розумінням, що він минеться.

4. Необхідно матері дитини виконуватидієтичні рекомендації: обмежити жирні продукти, продукти, які викликають метеоризм (огірки, майонез, виноград,квасоля, кукурудза), а також екстрактні (бульйони, приправи) речовини. також пробне, протягом 14 днів, виключення молочних продуктів матері, з метою оцінки реакції дитини на білки коров‘ячого молока.

5.При штучному вигодовуванні рекомендуються суміші, щомістять в якості жирового компонента коротколанцюгові тригліцериди, при виражених кольках можливе застосування суміші з частково гідролізованим білком (більше з метою виключення можливого несприйняття білків коров‘ячого молока).

6. Необхідно також внести корективи в режим годування дитини: інтервали та кількість на одне годування може бути зменшена, але рекомендація не є обов‘язковою .

7. Дуже важливим заходом є постуральна терапія, та викладання дитини на животик перед годуванням, для зменшення кількості газів у кишківнику.

    Якщо малюкові кольки перебігають на тлі підвищенного газоутворення, необхідно винайти причину цього стану, та провести відповідну корекцію дисбіотичних або харчових чинників, що його зумовлюють.

    Психологічна напруга тих хто доглядає за малюком зменшує їх здатність заспокоїти дитину, викликає відчуття відчуження та неспроможності взаємодіяти з малюком, що може збільшувати збудження дитини.